Як шукати роботу за кордоном

Привіт, я Ханя, і вже 10 років я займаюсь ІТ рекрутментом. Після початку війни у 2014 я переїхала до Вроцлава та почала своє життя спочатку.

Сьогодні я все ще наймаю ІТ спеціалістів, а ще допомагаю людям знайти роботу і знайти себе в роботі, зрозуміти своїх іноземних колег і бути зрозумілим для них.

Після 24 лютого я щоденно спілкуюсь з українками та українцями, які вимушені шукати працю закордоном або віддалену роботу в Україні.

Ділюся темами, які обговорюємо найчастіше: як знайти хорошу роботу за кордоном та що потрібно для роботи за кордоном.

Пошук віддаленої роботи в Україні

Звичайно, ще взимку велика кількість клієнтів українського ІТ аутсорсу вимагала наймати команди поза межами України. Але рекрутмент в Європі (як і багато інших сервісів) набагато повільніший і в рази дорожчий.

Тому тепер все більше компаній готові знову хайрити в Україні. Якщо ж говорити не про ІТ спеціальності, а, наприклад фінанси чи логістику, то і тут є компанії, зацікавлені у співпраці, але часто вони не мають досвіду у міжнародному рекрутменті, тому треба бути більш ініціативним.

Отже, шанси знайти роботу є, і вони збільшуються щодня.

Я пропоную такий алгоритм:

• Виділити час і вкласти все серце в створення гарного Linkedin профілю. Якщо є можливість — зробити професійне фото, написати summary, так щоб з кількох речень було зрозуміло, хто ви є.

Пишіть від себе, не використовуйте кліше і не копіюйте з різних прикладів резюме в інтернеті. Текст має бути в міру особистим і характеризувати вас не тільки як спеціаліста.

Варто зазначити всі місця роботи та описати свій досвід чесно, але не прибіднятися. Засада «fake it until you make it» не найгірша, коли йдеться про пошук роботи. Якщо ви змінюєте спеціальність, намагайтеся підкреслити з обов'язків ті, що, на вашу думку, знадобляться і в новій професії.

• Попрацювати над кількістю і якістю Linkedin контактів. Пам'ятайте, що варто висилати лише персоналізовані інвайти, можна написати кілька слів про себе та одразу попросити допомоги з пошуком (наприклад, розшерити пост з резюме).
• Бути активним в мережі, писати, коментувати, ділитися контентом.

Бути щирим, бути собою. Раджу писати англійською. Якщо ж ви не впевнені у своїй грамотності, використовуйте Grammarly.

• Не забувайте про інші сайти — Facebook, Instagram та професійні — Dribble, Behance, Github etc.

Перевірте, чи весь контент, який ви додаєте, це те, що ви хочете показати майбутнім колегам.

• Візьміть за основу свій Linkedin профіль та створіть CV. Пам'ятайте, варто трохи змінювати резюме персоналізувати для кожного працедавця.

• Знайдіть джоб-сайти цікавих для вас країн, розсилайте своє резюме якомога більше.

Пишіть до рекрутерів, ейчарів, наймаючих та проєктних менеджерів на Linkedin. І не бійтесь бути настирним.

• Приготуйтесь до розмови. Заздалегідь прочитайте про компанію все, що знайдете у вільному доступі.

Подивіться профілі спеціалістів, які вже працюють в цій компанії. Якщо це можливо, знайдіть тихе, добре освітлене місце для співбесіди.

Ризики, пов'язані з війною, лякають працедавців. Тому в міру можливості, якщо це правда, поясніть що ви в безпеці та зможете працювати.

Пошук роботи в Європі

Якщо ж ви виїхали з України та розглядаєте онсайт вакансії, алгоритм буде інший.

В першу чергу раджу усвідомити та прийняти, що не зважаючи на величезне бажання багатьох людей в Європі допомагати українцям, ваша робота це зона виключно вашої відповідальності.

Найкращі можливості у тих, хто готовий розв'язувати проблеми працедавців, а не створювати їм нові.

Я пропоную такі кроки:

1. З'ясуйте усі правові тонкощі працевлаштування для вас у країні, куди приїхали, у тому числі які документи потрібні для роботи за кордоном. В ЄС, наприклад, дозвіл на роботу для українців не потрібен, але так не у всіх країнах світу. Так, це нелегке завдання, але не розраховуйте, що всі HR готові витрачати свій час на з'ясування бюрократичних аспектів. Саме з точки зору офіційного працевлаштування я раджу обирати, куди поїхати на роботу за кордон — чим менше документів потрібно надати роботодавцю, тим простіше знайти роботу.

2. Так само як і для віддалених вакансій — створіть Linkedin профіль і подбайте про свої сторінки у всіх соцмережах.

3. Створіть резюме, в якому чітко напишіть, що вам не потрібен додатковий дозвіл на роботу і вас можуть оформити без додаткових труднощів. В більшості країн Європи це так, якщо ви приїхали після початку війни. Попросіть місцевих знайомих оцінити ваше резюме. Форма його повинна бути така, до якої звикли локальні спеціалісти.

4. Дослідіть самі, попросіть поради у місцевих стосовно того, де шукати вакансії (це має бути як мінімум 5 різних джерел).

5. Висилайте своє CV всюди, не бійтесь висилати кілька разів. Пишіть перші до рекрутерів, зробіть пости про себе, постарайтеся написати такий текст, який захочуть зашерити.

6. Не забудьте, що вам можуть подзвонити у будь-який момент дня, тримайте телефон при собі.

7. Готуйтеся до розмов, дізнайтесь, які формальні питання ставлять найчастіше, з'ясуйте які є типи контрактів, скільки податків ви будете платити, які типові соціальні бонуси. Якщо не можете знайти відповіді самостійно — напишіть до кількох рекрутерів або ейчарів на Linkedin, впевнена, що вам допоможуть.

8. Якщо вас запросили на зустріч, прокладіть маршрут заздалегідь, прийдіть вчасно (за 5 хвилин) і постарайтесь знайти дорогу самостійно, не питайте, яким автобусом ви зможете доїхати, і подібне.

9. На розмові будьте впевненим у собі. Пам'ятайте, що ви потрібні компанії не менше ніж вам потрібна робота.

10. Якщо вам відмовили — це тільки чиясь суб’єктивна думка. Це не робить з вас поганого кандидата, і в жодному разі не характеризує вас як людину чи спеціаліста. Попросіть фідбек, можливо він буде корисним з якогось боку, але пам’ятайте — це лише чиясь особиста думка.

І трохи мого власного досвіду

Як і мільйони емігрантів, я теж колись починала все спочатку: без житла, без дозволу на роботу, навіть без візи та посвідки постійного проживання.

Понадто, переїзд припав на час особистих змін — розлучення. Мені вдалося знайти першу онсайт роботу в Європі після 37 співбесід.

37 разів я чула — «Дякую, ні», «Ми вам обов'язково задзвонимо», «Чудовий досвід, але без документів, на жаль, ні»,«Без вільної польської — ні», і ще безліч раз — «ні».

Я не рахувала, скільки разів я відправляла своє резюме, але напевно не десятки, а сотні разів.

Пошук першої роботи зайняв 7 місяців. Щоб заробити на себе в той час, я проводила кулінарні екскурсії для туристів. Створила сторінку з рекламою, замовила в Києві дешеві флаєри та вдень роздавала їх в центрі міста, якщо щастило і було замовлення » ввечері проводила тур по місцевих рестораціях, розповідала про кулінарні традиції та особливості кухні.

Сьогодні я допомагаю іншим з пошуком праці та пошуком себе в професійній сфері після еміграції, і більшість складнощів, які спіткали моїх клієнтів, можна звести до 3 категорій, істин, які варто усвідомити:

• Здатність заробляти гроші — це як вміння їздити на велосипеді. Якщо навчитись, то це на все життя. У вас можуть вкрасти велосипед, але не ваші навички. Принцип керування велосипедом однаковий у всіх країнах світу, відрізнятися можуть тільки ПДР, але й вони мають подібну логіку.

• Куди б ви не їхали, ви берете з собою себе. Якщо вам було не комфортно з собою до переїзду, то справа не в оточенні.

• Варто вливатись в місцеву екосистему. Так, вирішувати будь-які справи легше, якщо є спільна мова, спільний культурний досвід. Але єдина опція реалізовувати свій потенціал і почуватися добре в новій країні — це розуміти та приймати місцеву культуру.

Мене дуже надихають книги Віктора Франкла, в одній з них я знайшла слова:

Кожному з вас, хто в пошуках, бажаю, щоб ваша справа знайшла вас, а ви — себе!