Я бачив чимало бізнес-аналітиків і продактів, які не до кінця розуміють саму концепцію MVP. У їхньому світі MVP — це просто «недороблений продукт»: зробимо швидко, потім доробимо, коли буде час і гроші. І саме тут починається біда.
Бо ідея MVP водночас проста і складна. Проста — бо суть зрозуміла: зроби мінімум, перевір, чи воно працює. Складна — бо це вимагає дисципліни не робити зайвого і в чесності перед собою: «Чи це дійсно потрібно користувачу, чи просто мені так здається?».
Є ще одна типова ілюзія. Багато хто думає, що MVP — це вже продакшн-рівень продукту з мільйонами користувачів і захопленням ринку. Насправді ні. MVP — це не про масштаб. Це про перевірку логіки.
Ти робиш щось маленьке не для того, щоб «вийти на біржу», а щоб самому зрозуміти чи взагалі ідея має сенс, чи вона логічна, чи людям це зручно і потрібно. Іноді навіть десять користувачів або один інвестор дають достатньо зворотного зв’язку, щоб сказати: «Так, ми рухаємось у правильному напрямку». Або «Ні, це треба зупинити, поки не витратили пів року життя».
MVP — НЕ ПРОДУКТ, А ТЕРАПІЯ ВІД НАДЛИШКУ ІДЕЙ
Мінімально життєздатний продукт (Minimum Viable Product) — це не урізана версія програми, це не демопродукт і навіть не альфа-версія. Це спосіб мислення. Ти створюєш мінімальний набір функцій, який дозволяє перевірити або спростувати гіпотезу. Не будуєш усе й одразу — тестуєш, чи це потрібно користувачу.
Я не раз бачив, як команди витрачали місяці на дизайн, API, анімації, аналітику, а потім ніхто навіть не натискав кнопку «Реєстрація». І саме тут MVP рятує ситуацію. Воно змушує нас поставити запитання «Що саме ми хочемо перевірити? І який мінімум нам для цього потрібен?».
ВІД BENZ ДО MERCEDES
Коли з’явився двигун внутрішнього згоряння, ніхто не будував одразу Mercedes. Перші експериментатори (а саме Карл Бенц) просто взяв звичайну карету, прибрав коня, прикрутив двигун, щоб подивились і зрозуміти чи взагалі воно зможе їхати, чи ні?
Оце і є MVP у чистому вигляді — мінімальний спосіб перевірити, чи ідея працює. Неідеальне, некомфортне, без GPS і підігріву сидінь, але воно дає відповідь на головне запитання — чи може механічна сила замінити коня?
Як тільки це спрацювало, почалась еволюція: з’явилися кермо, гальма, коробка передач, комфорт, кузов, безпека. Але все почалося саме з карети з двигуном. Не з «ідеального авто», а з перевірки ідеї.
Тому коли я чую фрази на кшталт «зробимо MVP з авторизацією, аналітикою, фільтрами, темною темою», я трохи усміхаюся — бо це вже MVP, яке просить коня назад.
MVP: ЯК ПЕРЕСТАТИ СПАЛЮВАТИ БЮДЖЕТ ЗАРАДИ ІНТУЇЦІЇ
Є кілька очевидних причин:
- Перевірити попит ще до того, як витратили гроші.
- Зрозуміти, як користувач реагує на продукт, а не як ми собі це уявляємо.
- Навчитися швидко адаптуватися й ухвалювати приймати рішення на основі фактів, а не відчуттів.
Для бізнес-аналітика MVP — це спосіб фокусуватися на цінності, а не на переліку фіч. Моя робота — допомогти замовнику не бігти одразу робити «все як у конкурентів», а зупинитись і запитати: «Що саме ми хочемо довести? І що нам дійсно потрібно, щоб це перевірити?».
MVP ДЛЯ ПОДІЙ: КОЛИ ВСЕ ПРАЦЮЄ НА ЧЕСНОМУ СЛОВІ Й TELEGRAM-БОТІ
Уявімо, що ми хочемо зробити платформу для подій — умовно «EventMeet». Ідея: користувач бачить календар подій, читає про спікера, реєструється, оплачує і залишає відгук.
У повній версії це виглядало б масштабно:
- особисті кабінети;
- фільтри за темами;
- інтеграції з банками, криптою та p2p;
- рейтинги, коментарі, push-нотифікації;
- мобільний застосунок;
- темна тема (бо без неї ж несерйозно);
- система бейджів «Топ-учасник тижня»;
- AR-режим «знайди спікера в натовпі»;
- AI-чат-бот, який вибирає за тебе подію «під настрій»;
- блокчейн-верифікація квитків (бо хайп ще не вмер);
- NFT-сертифікати участі;
- і, звісно, інтеграція з холодильником — щоб одразу замовити закуски під подію.
Але це не MVP.
Що ми реально хочемо перевірити:
- Чи людям цікаво ходити на такі події?
- Чи готові вони платити?
- Який формат заходів заходить найкраще?
ЯК МОЖЕ ВИГЛЯДАТИ MVP
- Простий лендінг із календарем подій.
- Кнопка «Зареєструватися» — Google Form, Telegram-бот або навіть лінк на Telegram-акаунт організатора.
- Оплата через одне посилання (наприклад, PayPal чи Monobank).
- Після події — короткий фідбек «сподобалося / ні».
І цього достатньо, щоб зрозуміти: є інтерес чи ні. Без акаунтів, без рейтингових систем, без зайвої архітектури.
Якщо люди активно реєструються — можна розвивати, додавати профілі, рекомендації, платні підписки. Якщо ні — значить, треба переглянути тематику або формат. MVP завжди про одне: перевір, навчися, потім масштабуй.
BA — ТОЙ, ХТО ЗНАЄ СТОП-СЛОВО
BA у цьому процесі — це людина, яка ставить незручні, але потрібні запитання:
- Що ми перевіряємо?
- Як ми зрозуміємо, що це спрацювало?
- Що буде, якщо цього не зробити?
Моя улюблена фраза на таких етапах «А навіщо це у MVP?». Іноді після цього половина backlog просто зникає. І це не погано — це означає, що ми сфокусувалися на суті.
Тож, якщо у тебе є ідея — подумай, якою буде її перша карета з двигуном. Не ідеальна. Не дорога. Але така, що поїде і в ідеалі без коня.
