Одразу спойлер: ні 🙂
Ми звикли пов’язувати професію HR із поняттям любові до людей. Але це не зовсім вірно.
Сама назва «Human Resources Manager» пояснює сутність позиції: це про керування людськими ресурсами. Тобто це про те, як шукати та наймати фахівців згідно потреби бізнесу, як їх адаптувати та розвивати, знову-таки, відповідно цілям організації. Тобто в першу чергу HR — це про бізнес та його інтереси.
Може звучати складно та не зовсім зрозуміло, давайте спробуємо розібрати приклади.
Випадок 1
Співробітник-менеджер не приносить очікуваний результат компанії, тобто не є ефективним.
Припустимо, що йому надавався фідбек та можливості виправити ситуацію. Але результат все одно незадовільний. Логічне рішення — перевести його на іншу позицію (понизити у посаді) або звільнити. Можливо, ми знаємо, що в нього складна сімейна ситуація, він є єдиним у родині, хто приносить дохід. Як повинен діяти HR та в чиїх інтересах?
В інтересах бізнесу, тобто компанії. Мета будь-якої організації — це отримання прибутку. Отже, краще буде знайти людину, яка допоможе цей прибуток збільшувати. Звісно, нам може бути складно із точки зору людяності.
Тому з цього боку любов до людей може бути мінусом — бо, переживаючи такі ситуації занадто глибоко, ми можемо поступово вигоріти.
Рекомендуємо публікацію по темі
Випадок 2
В нас є два кандидати на посаду: один з них має значно більше релевантного досвіду, інший — дуже хоче отримати цю роботу, викликає повагу та, можливо, навіть співчуття — бо у ході спілкування із ним ми розуміємо, що він доволі давно у пошуку, але спроби влаштуватись поки невдалі.
Припустимо, що досвід для нас наразі є критичним, це побажання замовника вакансії — знайти кандидата відповідного рівня, якого не потрібно буде навчати. Кого обрати?
Як то кажуть, гарна людина — це не професія. Тому вибір є очевидним — і це знову може бути складно чисто з людської точки зору.
Взагалі, вислів «любити людей» можна розуміти по-різному. Якщо розібратись, то найчастіше у це поняття вкладають, зокрема, такі речі:
Розуміння людей
Створення позитивної атмосфери
Вирішення складних або конфліктних ситуацій, запобігання таких ситуацій
Захист інтересів працівників
Реагування на потреби працівників
І ці все не обов’язково саме про любов. На мою думку, HR — це той, хто повинен гарно розуміти людей: їх потреби, мотиви, настрій. І як у будь-якій іншій професії, важливо любити процес роботи та отримувати від нього задоволення.
Якщо казати про базові soft skills менеджера із персоналу, то вони мають бути наступними:
Навички комунікації. Це про вміння доводити свою точку зору, наводити аргументи, починати, підтримувати та завершувати розмову.
Навички активного слухання — вміння слухати та сприймати інформацію, демонструвати розуміння співрозмовника.
Гнучкість — вміння знайти підхід до будь-якої людини у залежності від типу її особистості, настрою, ситуації.
Стресостійкість. HR — одна з найбільш стресових професій. Це очевидно: зокрема, HR доводиться повідомляти не завжди приємні речі для співробітника та зіштовхуватись із різними емоціями. Також слід розуміти, що завжди знайдуться незадоволені (навіть якщо здається, наприклад, що останній івент був класний, а заплановане навчання принесе співробітникам користь). Тому спеціалісту з персоналу дуже важливо бути готовим до різних ситуацій, та одночасно вміти підтримувати свій ресурсний стан.
Системне мислення. Це критичне відношення до власних помилок, вміння брати на себе відповідальність, бачити наперед та розуміти причинно-наслідкові зв’язки.
Емпатія. Це вміння розуміти почуття та емоції іншої людини, співчувати та співпереживати. І це зовсім не означає, що HR, розуміючи потреби та почуття певного співробітника, буде робити все, аби задовольнити ці потреби.
Отже, менеджер із персоналу — це не психолог, не коуч та не адвокат. Це людина, яка допомогає бізнесу розвиватись за допомогою грамотного керування людськими ресурсами.
Гарний HR не обов’язково любить людей, проте розуміє, поважає та вміє допомагати розкрити потенціал у рамках компанії заради сумісного досягнення цілей.
