Останнє, що ми хочемо почути від керівника у відповідь на наше питання, це фраза «я зайнятий/та». Але разом з тим, останнє, що ми хочемо почути, коли питань не маємо, це «рекомендації», як нам виконувати нашу роботу. Знайомо? Мені, на жаль, так.
Багато хто з нас з «цінним багажем» пост-радянського виховання не може похвалитись ані психологічною зрілістю, ані впевненістю в собі, і синдром самозванця знайшов у нас благодатний грунт. Ці особливості створили стереотип: «Важливі люди завжди зайняті», і разом з тим поведінковий паттерн: «Всі мають бачити, як багато я працюю, інакше зрозуміють, що в мені немає потреби».
Чи додавали ви колись в копію листа колег або керівників, не через те, що вони працюють над задачею разом з вами, а просто щоб продемонструвати, наскільки ви зайняті або робите щось, що мав би зробити хтось інший? Те саме стосується і мітингів, на які запрошують всіх, кого тільки згадали.
Чи замислювались ви над ефективністю такої співпраці?
Насправді, чим більше людей залучено в процес роботи, тим менша ефективність кожного з них окремо. В соціології це явище було описано Максом Рінгельманом, і тому воно називається ефектом Рінгельмана.
Звісно, зайнятість менеджера не завжди пов'язана з позерством або бажанням виглядати важливим. Лідери, які стикаються з великим обсягом роботи, з великою кількістю завдань та дедлайнів, часто ставлять технічні обов'язки на перше місце, і це може відбуватись за рахунок справедливого ставлення до підлеглих.
Справді, всі знають про той вислів, що найчастіше люди покидають компанії через поганих менеджерів, а не через саму компанію.
Фірма UKG провела дослідження серед 3600 респондентів, з яких неймовірних 70% вказали, що їх менеджер має найбільший вплив на їхній психічний стан. Стільки ж людей зазначили свого партнера або членів родини. Порівняно з цим сімейного лікаря та психотерапевта зазначили менше 50% респондентів.
Очевидно, що пріоритезація технічних завдань ціною уваги до підлеглих знижує ефективність усієї команди. Не варто очікувати заангажування в роботу від людини, якій некомфортно.
Лідери відіграють важливу роль у нашій кар'єрі. Мати доброго лідера — це мов би виграти лотерею. Ви не тільки маєте в кого навчатися, але й у вас є хтось, хто підтримує вас і допомагає зростати.
Поганий менеджер має зовсім інший вплив на нас, на наше особисте та кар'єрне зростання, наші результати. Я не завжди мала щастя працювати з кимось, кому я не була байдужа, і тим більше ціную підтримку теперішнього керівника і сама стараюсь пріоритизувати своїх підлеглих понад усе.
Якщо ви ті, хто на запитання «як ви?» переважно відповідає «зайнятий/та», саме час переглянути ваші пріоритети. Звісно, час від часу ми всі в роботі, але термін «зайнятита» не повинен характеризувати вас щоденно.
Над чим варто працювати, якщо ви «Very Busy Manager»
Писати розклад дня/тижня та дотримуватись його.
Якщо лідер не в змозі завідувати своїм часом, то й робити правильні естімейти для команди або проєкту не зможе.
Рекомендуємо публікацію по темі
Найчастіше успішні менеджери — дисципліновані люди з чітким розпорядком дня, які асертивні достатньо, щоб відмовляти брати нові, незаплановані завдання, якщо вони не виправдані для бізнесу.
Вміння делегувати
Якщо ви зайняті технічними завданнями, частіше делегуйте і не мікроменеджіть. Якщо ви робите найкращі в світі звіти або ексель таблиці — навчіть цього підлеглих. Так, вони будуть робити це інакше, ніж ви. Інакше — не означає гірше. Одна з найпоширеніших помилок менеджерів — це впевненість, що ніхто не може зробити задачу краще за них. А якщо це правда, це означає тільки одне — бездарність в виборі кандидатів.
Якщо ви зайняті безкінечними ескалаціями — тут питання до вашого вміння зібрати команду або приймати непопулярні рішення про звільнення та заміну. В деяких випадках ситуацію рятує чітка ієрархія — підвищення когось до тімліда. Що знову означає делегування.
Вміння фокусуватись на одній задачі стільки, скільки треба
Якщо хтось з вас ще не знає гіркої правди — наш мозок не підтримує мультизадачність. Мультизадачністю ми називаємо вміння швидко перемикатись. На кар’єрних консультаціях я часто отримую запит — навчитись ще швидше перемикатись.
Рекомендуємо публікацію по темі
Моя відповідь завжди одна — швидко перемикатися ви вже вмієте. Під час зустрічі з колегами писати імейли і реагувати на повідомлення в чаті. Або ще гірше — залипнути в фейсбук, «дивитись» фільм і так «проводити час з родиною». Наші колеги та близькі заслуговують не на шматочки нашої уваги, вони заслуговують 100% нас під час спілкування. Тримати фокус на одному процесі — це набагато складніша задача, але саме це є найефективнішим способом роботи. До того, це вчить нас пріоритезувати, обираючи, що є насправді важливим.
Вміння пріоритезувати та асертивність
Всі вищезгадані пункти вимагають від нас цих здібностей. Що ми додаємо в свій план дня, кому віддамо усю нашу увагу на зустрічі чи у спілкуванні в чаті? Що відкладемо на пізніше або делегуємо? Кому кажемо «ні»?
Вміння бути наодинці із собою.
Багато хто з нас вічно зайнятий, бо відчуває тривогу, залишившись на одинці із собою та своїми думками.
Якщо ви делегували завдання всім співробітникам, і все йде як слід, а від цього вам некомфортно — хочеться впевнитись, перевірити, проконтролювати, тоді вам необхідна психотерапія. Моменти тиші необхідні для того, щоб бути ефективніше. Якщо від тиші вам погано — зверніться по допомогу.
Підсумовуючи, нагадаю вислів, якому мене в дитинстві вчила тітка, «Festina lente» — поспішай повільно.
