За 9 років у своїй роботі я часто зтикався з проблемою, як краще організувати процеси розробки, щоб вони були зрозумілими для команди й ефективними для продукту. Мені пощастило, адже це завжди викликало у мене інтерес, бо розробка — це не лише про написання коду, а й про вміння правильно ним керувати.
Уявіть, ви працюєте над проєктом із командою, кожен пише код, додає функціональність, виправляє помилки, але в якийсь момент усі ці дії починають заважати одне одному. Без належної структури процеси можуть ставати хаотичними, що призводить до плутанини, конфліктів і втрати часу, і, для клієнтів найголовніше, грошей.
Сьогодні ми розглянемо підхід щодо стандартизації розробки в команді — Git Flow. Це модель розгалуження, запропонована Вінсентом Дріссеном у 2010 році, стала популярною серед команд розробників через її чітку структуру та зручності в управлінні процесами.
Основна стратегія Git Flow — це використання гілок для роботи над проєктом, яка забезпечує команді допомогу в розподілі завдань, спрощує релізи/оновлення і додавання нових функцій у проєкт.
Якщо описувати дуже просто — Git Flow ізолює розробку певних функцій в окремі гілки, що допомагає кожному члену команди працювати незалежно один від одного.
Далі ми розглянемо те, як це працює:
1️⃣ ОСНОВНА ГІЛКА MASTER
Гілка master є стовбуром нашого проєкту, від якого ми йдемо і де у нас зберігається вся історія та хронологія наших стабільних релізів.
Ми локально можемо створити порожню гілку develop і відправити її на сервер GitHub.
2️⃣ ГІЛКА DEVELOP
Від гілки master ми створюємо гілку develop, у якій вестиметься вся розробка та хронологія нашого проєкту з погляду розробки.
Тут у нас є важливий момент: наша гілка develop ніколи не повинна перетинатися з нашим стовбуром master, про це ми поговоримо надалі.
- Створення гілки develop
git branch develop*Завантаження гілки на сервер GitHub
git push -u origin developІнші ж розробники в команді повинні клонувати основний репозиторій (гілка master) і створити локальну копію гілки develop.
3️⃣ ГІЛКИ FEATURE
Цю гілку ми використовуємо для розробки окремих функцій або змін до проєкту. Feature створюється з гілки develop і після завершення розробки знову повертається в гілку develop.
*Перемикання на гілку develop
git checkout develop- Створення гілки feature
git checkout -b feature/назва функції*Після завершення роботи над функцією ми об'єднуємо гілку feature із гілкою develop.
git checkout develop
git merge feature/назва функції4️⃣ ПІДГОТОВКА ДО РЕЛІЗУ
Коли весь наш функціонал уже готовий і доданий у гілку develop, ми створюємо гілку release.
Важливий момент! Після створення гілки release уже не можна створювати й оголошувати нові функції, у ній ми можемо виправляти помилки, оновлювати документацію, оптимізувати код без додавання нового функціоналу.
*Перемикання на гілку develop
git checkout develop- Створення гілки release
git checkout -b release/V2.15️⃣ ОБ'ЄДНАННЯ ГІЛОК
Після тестування, додавання документації, ми переконуємося, що наша версія стабільна, і тільки після цього ми можемо її об'єднати з гілкою master, щоб синхронізувати всі зміни.
*Перемикання на гілку master і злиття release
git checkout master
git merge release/V2.1Після цього ми видаляємо нашу гілку release і продовжуємо роботу в develop. Наша команда може далі працювати, поки ми займалися релізом, тому необхідно не просто видалити, а й ще й об'єднати release і develop, щоб ми мали змогу надалі працювати з найактуальнішими даними й функціями.
*Перемикання на гілку develop і злиття release
git checkout develop
git merge release/V2.1*Видалення гілки release
git branch -D release/V2.1Чи після цього робота завершується?
Ні, тому що можуть виникати проблеми, які потрібно вирішувати швидко тут і зараз, і для цього ми використовуємо гілку hotfix про яку далі поговоримо.
6️⃣ HOTFIX АБО ВИПРАВЛЕННЯ ПОМИЛОК
Насамперед потрібно розуміти, що гілку hotfix ми створюємо тільки в тому разі, коли наш проєкт було випущено, і у нас вже після виникли проблеми.
Гілка створюється тільки від основної нашої гілки master.
*Перемикання на основну гілку master
git checkout master*Перемикання на основну гілку master
git checkout master- Створення нової гілки hotfix
git checkout -b hotfix7️⃣ ОБ'ЄДНАННЯ ВСІХ ГІЛОК
Після всіх виправлень ми знову об'єднуємо hotfix з master, після чого видаляємо. Це ми робимо для того, щоб синхронізувати всі виправлення і далі працювати з найактуальнішою версією нашого проєкту.
*Перемикання на гілку master і злиття hotfix
git checkout master
git merge hotfixЦе перемикає нас на гілку master і зливає зміни з гілки hotfix.
Рекомендація: після злиття (особливо у гілку master) варто переконатися, що все працює коректно, і зробити пуш змін у віддалений репозиторій.
*Перемикання на гілку develop і злиття hotfix
git checkout develop
git merge hotfixЦе перемикає нас на гілку develop і зливає зміни з гілки hotfix.
*Видалення hotfix
git branch -D hotfixКОРОТКЕ РЕЗЮМУВАННЯ РОБОТИ З GIT FLOW:
- Створення гілки develop — робиться для історії розробки.
- Створення гілки feature — реалізуємо нові функції (від develop).
- Об'єднання feature & develop — після завершення роботи над новими функціями.
- Створення гілки release — підготовка до релізу (від develop), об'єднуємо з master & develop тавидаляємо.
Створення гілки hotfix — виправлення помилок після релізу (від master), об'єднуємо її з master & develop і видаляємо!
Тепер коли ми розібралися, як працює Git Flow, ми можемо розглянути його переваги та недоліки.
ПЕРЕВАГИ
- Чітка структура: кожен етап нашої розробки має свою спеціальну гілку, що спрощує процес розробки й управління.
- Безпека: наша гілка master завжди містить стабільний код.
- Легкість у виправленні помилок: гілка hotfix дає змогу безпечно і швидко розв'язувати проблеми після релізу.
- Гнучкість: ізоляція розробки, що дозволяє працювати членам команди незалежно один від одного.
НЕДОЛІКИ
- Надмірна складність для невеликих проєктів: для проєктів із коротким життєвим циклом або підтримкою використання Git Flow може бути зайвим (але це не часто трапляється).
- Проблема з merge у великих проєктах: під час інтенсивної розробки у великих командах можуть виникати конфлікти під час merge.
- Зниження швидкості розробки: у великих проєктах потрібно проходити усі етапи під час розробки, і через це може збільшуватися час на саму розробку.
ВИСНОВОК
Отже, якщо підсумувати, то Git Flow — це як помічник для команди розробників, де все розкладено по поличках.
Усі завжди знають, де що зберігається: стабільний код у master, розробка в develop, нові фічі окремо, а виправлення критичних багів — ще в іншій гілці. Це реально круто, коли проєкт великий і над ним працює багато людей, бо зникає хаос і плутанина.
Зрозуміло, є і свої мінуси. Наприклад, якщо проєкт маленький, то вся ця структура може бути трохи «забагато». Але в серйозних проєктах, де важливо, щоб усе було чітко й без сюрпризів, Git Flow рятує.
Звісно, буває, що при злитті гілок виникають конфлікти, і часом це трохи гальмує процес, але маєте погодитися — краще витратити трохи більше часу на структурування, ніж потім розгрібати хаос.
Тож, якщо працюєте в команді та шукаєте рішення, яке може спростити життя всій команді, то Git Flow — це реально класний вибір.
