Вона змінила правила гри в одній із найдавніших математичних задач, що тягнеться ще з часів Кеплера й Ньютона. І зробила це з українським акцентом. Марина В’язовська — єдина з України й друга жінка у світі, яка отримала «Нобеля для математиків» — Філдсівську медаль. Її відкриття не просто вразили наукову спільноту — вони дали відповідь на задачу, над якою ламали голови вчені понад 400 років. У нашій рубриці про геніїв з українським корінням — історія жінки, яка стала справжнім проривом не лише для української науки, а й для світової математичної спільноти.
ВІД КИЄВА ДО ЛОЗАННИ: ШЛЯХ НАУКОВИЦІ
Марина народилася 1984 року в Києві. З дитинства була захоплена математикою: брала участь в олімпіадах, розв’язувала задачі, які лякали навіть старшокласників. Вона навчалась у відомому київському ліцеї №145, а згодом вступила до Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Отримавши магістерський ступінь, продовжила навчання в Німеччині (Технічний університет Кайзерслаутерна), а згодом — у Боннському університеті, де й здобула ступінь PhD.
В’язовська працювала в Берліні, потім — у Франції. Зараз вона є професоркою у Швейцарській федеральній політехнічній школі в Лозанні (EPFL) і старшою науковою співробітницею Інституту математики НАН України.
ГОЛОВОЛОМКА, ЯКУ НЕ МОГЛИ РОЗВ’ЯЗАТИ 400 РОКІВ
Задача, яку розв’язала В'язовська, — це проблема оптимальної упаковки сфер у просторах високої розмірності. Простими словами, мова про те, як щільно можна укласти кулі в певному просторі, щоб вони займали найменше місця. У 3-вимірному просторі найефективніше укладання відоме — це класичне «укладання апельсинів», як у ящиках на базарі. Але що буде у 8- чи 24-вимірному просторі?
Науковці довго не могли знайти відповідей, і саме тут В’язовська зробила революційне відкриття. У 2016 році вона довела, що у 8-вимірному просторі оптимальне укладання сфер — це решітка E8, складна математична структура. Менш ніж через тиждень з командою колег вона повторила цей прорив у 24-вимірному просторі.
Її робота вражає не лише результатом, а й красою. Багато математиків захоплено говорять про «поетичність» її розв’язку. В’язовська змогла об’єднати математичний аналіз, теорію чисел та модульні форми в елегантну формулу.
МАТЕМАТИКА — ТЕЖ ПРО УКРАЇНУ
З міжнародним визнанням Марина В’язовська відкрито заявляє про свою українську ідентичність. Після повномасштабного вторгнення вона неодноразово публічно висловлювала підтримку Україні, закликала до допомоги українським студентам і вченим, а також виступала на наукових конференціях, де наголошувала: «Україна — це не тільки війна, це країна науки, таланту і гідності».
Під час церемонії вручення Філдсівської медалі вона вийшла на сцену в традиційній українській вишиванці. Для багатьох це стало не менш сильним символом, ніж сама нагорода. Так Марина В’язовська поєднує свою наукову роботу з культурною репрезентацією країни.
ЩО ДАЛІ?
В’язовська продовжує працювати над складними задачами на стику аналізу, геометрії та теорії чисел. Вона викладає, підтримує молодих науковців, розвиває міждисциплінарні дослідження і демонструє світові, що Україна — це країна, де народжуються генії.
Марина В’язовська стала символом нової генерації вчених, які працюють на глобальному рівні, не втрачаючи зв’язку з рідною землею.
