Керівник філії Комп'ютерної школи Hillel Kiev Євген Толчинский дав інтерв'ю в ефірі телеканалу RTI на ранковому шоу «Ранок державних закупівель». Говорили про відмінності між середньою школою та комп'ютерною.
Костянтин: У студії Костянтин Крупський та поруч зі мною гість — Євген Толчинский, директор Комп'ютерної школи Hillel Kiev. Добрий ранок.
Євген: Добрий ранок!
Костянтин: Ми знаємо про те, що заняття у звичайній школі закінчуються десь 24 грудня, може 25, а потім будуть канікули. У Комп'ютерній школі передбачаються канікули для того, щоб усіх хто вчиться програмуванню та іншим навичкам, щоб вони також могли відпочити на новорічні свята?
Євген: Зрозуміло передбачається, але це залишається на розсуд групи і на розсуд викладача. Ми приймаємо рішення методом більшості. Якщо більшість людей вважають, що їм потрібно відпочити більше ніж 31, 1 і 2, то будь ласка, вони вільні вибирати режим навчання так як вони хочуть. Але в більшості своїй зазвичай люди кажуть, що якщо заняття випадають на 31, 1 і 2, будь ласка, ми хочемо відпочити.
Костянтин: Ми сьогодні будемо порівнювати звичайну середню школу з комп'ютерною школою. Зазвичай директора бояться в середній школі і якщо йде директор, то ніхто не бігає, вчителі кланяються, батьки приносять гроші і також вирішують з директором якісь питання. Як відбувається в Комп'ютерній школі з директором?
Євген: У комп'ютерній школі директор — це в першу чергу товариш, який допомагає, який вирішує адміністративні питання. Потрібно розуміти, що незважаючи на те, що у нас навчаються кілька хлопців та дівчат шкільного віку, в більшості своїй — це дорослі люди, які спочатку отримали освіту не технічну, а гуманітарну, економічну і які усвідомлено прийшли до того, чим вони зараз займаються, або їм не подобається, або приносить менше грошей, ніж вони хотіли б. Тому у нас є студенти, які старші за мене на пару років, тому «стояти смирно», «приходять батьки» тут трохи не застосовується.
Костянтин: Є викладачі, є педрада, які повинні бути в будь-якій школі. Педрада вирішує щось у вашій школі?
Євген: Насправді, такої ради немає, тому що є викладач певного курсу і безпосередньо з ним я вирішую якісь адміністративні питання. Вирішувати адміністративні питання великим колективом немає ніякого сенсу тому що курс один від іншого абсолютно відрізняються. Різні студенти, різний час навчання, різні навички, тощо.
Костянтин: Система шкільної освіти не змінюється. Ми робимо вигляд, що щось змінюється, але насправді, вона не змінюється. Комп'ютерна школа повинна змінюватися не кожен день, а здається, кожну хвилину. Адже весь час є якісь нові розробки, доопрацювання, тренінги. Наскільки викладач курсу, який у вас є, відповідає сучасним вимогам? Як його перевірити? Є якийсь тест на 78 питань? Як це зробити?
Євген: Насправді, всі викладачі, які у нас викладають — це діючі програмісти, дизайнери, керівники проектів, які працюють у найбільших IT-компаніях України. Відповідно не ми їх перевіряємо, а ринок і їх роботодавець. Якщо людина працює в невеликій компанії, то питання, чи візьму я його викладачем. А якщо людина працює в компанії, яка входить у ТОП-10 найбільших і відповідно він там на рахунку і продовжує працювати, відповідно він знає свою галузь.
Костянтин: А ви самі розбираєтеся в мовах програмування, дизайні і всьому, що пов'язано з комп'ютером?
Євген: Програмування на дуже базовому рівні, в дизайні абсолютно ні. Насправді, я дуже багато років пропрацював у банках. В одному з банків я зробив кар'єру від економіста до директора департаменту. У певний момент я зрозумів, що це не те. Що це не те, що приносить мені задоволення і гроші. Я вирішив змінити професію і мій близький друг допоміг поміняти її на IT, але не на програмування, а то, що називають «залізом» (сервера і тд.). Я був директором департаменту IT у банку. Тому в залізі я розбираюся, в написанні програм на зовсім базовому рівні — буквально три заняття на нашому курсі.
Костянтин: Директор повинен бути класним адміністратором і вирішувати будь-які проблемні питання, якщо це не пов'язано, наприклад, з податкової, тобто якісь організаційні моменти. Можливо в комп'ютерах взагалі не обов'язково розбиратися, але в людях розбиратися потрібно.
Євген: Необхідно бути дуже хорошим керівником, хорошим адміністратором, розбиратися в людях, ну і базових поняттях, щоб розуміти — людям подобається чи ні. Чи так викладач доносить матеріал? Це теж необхідно.
Костянтин: Ви були фінансистом у банку, а потім виросли до директора департаменту. Для тих, хто не знає — це сходинки: фінансист в самому низу, а директор департаменту - навпаки. Питання як для колишнього працівника банку: чому банки банкротують, їх спеціально «вбивають»?
Євген: Насправді ситуація з банківською системою досить специфічна, при чому виключно в нашій країні. У жодній країні світу немає такої кількості банків. В силу певних причин вартість відкриття нового банку була настільки низькою, що великі підприємства замість того, щоб платити за обслуговування чималі суми іншому банку, банально відкривали банк для себе. Тому в кризовий час: у 2008, 2009 і зараз в тому числі, подібні маленькі банки мають властивість закриватися.
Костянтин: Зрозуміло. А є якісь ознаки, за якими можна вибрати банк, який не відкритий на якусь фірму і він не збанкрутує від наступної кризи?
Євген: Насправді, те, що я роблю — це звертаю увагу на те, які у банку власники. Якщо вони є великою банківською групою, європейською чи американською, тоді можна розуміти, що банкрутство банку в будь-якій країні світу — це іміджева втрата величезної групи.
Костянтин: Ви зараз власні гроші зберігайте в якомусь банку? Ви переглянули власників, це європейці або американці і довіряєте?
Євген: Так.
Костянтин: Всі намагаються до певного віку відійти від того, щоб працювати «на когось», стати власником. Раніше Ви працювали в банку на когось, тепер Ви працюєте в комп'ютерній школі — це теж «на когось». Чи не виникало бажання стати власником свого бізнесу, відкрити свою школу і стати директором всіх директорів?
Євген: Насправді я прекрасно розумію ризики всього цього заходу, суму капіталовкладень, які необхідно вкласти і суму доходу цього бізнесу і ... ні, не виникало. У мене був проміжок часу, коли у мене був свій стартап з партнером. Незважаючи на те, що він був успішний, його довелося продати. Епізодично таке бажання виникає і зникає.
Костянтин: Ви вибираєте викладачів залежно від того, наскільки вони затребувані в IT-компаніях, які входять у топ-10? З якої галузі повинні бути ці компанії, з яких Ви вибираєте викладачів?
Євген: Це IT-компанії. Так вийшло, що у нас більшість компаній — це аутсорс. Якась велика корпорація, в Європі, Америці, замовляє у нас розробку програмного забезпечення і відповідно, наші програмісти пишуть цю програму. Тобто, ідея створення своєї програми, так звані «продуктові компанії» — у нас їх досить мало. Тому ми шукаємо викладачів в аутсорс компаніях.
Костянтин: Не всі IT-фахівці можуть викладати. Хтось взагалі не вміє розмовляти, потрібно виступати перед аудиторією, щось розповідати, пояснювати, «розжовувати». Потрібно любити цю справу. Є якийсь перший пробний урок, коли Ви говорите: «Так, я тебе запрошую, але давай ти проведеш пробний урок, щоб подивитися зможемо ми співпрацювати чи ні»?
Євген: На 80% це зрозуміло з розмови, якщо людина не може якісно усно донести попередній його досвід або проект, то викладати перед аудиторією, навіть у 10 людей, він не зможе. Якщо ми з ним спілкуємося і все добре — тоді є такий пробний урок і людина проводить його перед аудиторією.
Костянтин: У вас кілька курсів: Introduction, Front-End, Java, PHP і тд. Деякі словосполучення слів для мене нічого не означають, але це затребувані на сьогоднішній день і популярні курси?
Євген: Так.
Костянтин: І є викладачі, які можуть пояснити як правильно бути SMM-спеціалістом, наприклад?
Євген: Так, звичайно.
Костянтин: Скільки взагалі триває курс для того, щоб стати Java-програмістом?
Євген: Цей курс розбитий на дві частини: курс «Introduction: введення у програмування» і «Java». Це два курси по два місяці. Відповідно, за 4 місяці, з невеликою перервою між курсами, людина може стати Junior-програмістом по Java.
Костянтин: У нас зараз спеціальність «IT-фахівець» дуже добре оплачувана і затребувана. Раніше набагато більше випускали економістів і бухгалтерів. Зараз вони не знають що робити. Можливо, що через три роки буде стільки програмістів, скільки немає комп'ютерів у Києві, Одесі та Дніпрі?
Євген: Насправді, Ви подивіться у себе в кишені: ви користуєтеся ноутбуком, швидше за все планшетом і мінімум одним смартфоном. У кожному з цих пристроїв мінімум по 10 прогргам. Ці 10 програм хтось написав. Кожну з цих програм писала не одна людина. А деякі, наприклад, Windows або Microsoft Office, навіть далеко не 500 чоловік. Тому, програмісти будуть затребувані завжди. У мене є мультиварка, яка з флешки завантажує рецепти.
Костянтин: Добре, я переконався. Ви сказали, що працювали з «залізом». Тобто Ви б могли зібрати комп'ютер, так?
Євген: Я міг зібрати комп'ютер і я розумів більше в серверній інфраструктурі, в більш складних комп'ютерах. Скажімо так — які сервери потрібні безпосередньо для бізнесу.
Костянтин: Отже, людина вирішує, що хоче змінити своє життя, стати IT-фахівцем, розібратися хто такий Java-програміст. Він подає заявку у вашу школу на курс. Є постійні курси? Наприклад, старт був 1 жовтня, а наступний буде 1 січня. Людина чекає, група збирається і 1 січня він приходить до вас в школу?
Євген: Приблизно так. Справа в тому, що є курси по два місяці, є по 4. Між курсами, які веде один викладач, зазвичай, проміжок 1-2 тижні, щоб викладач, скажімо так, «прийшов до тями» і відразу після цього стартує наступна група.
Костянтин: Скільки коштує навчання? Якщо я хочу стати Java-програмістом, навчаюся 4 місяці, щоб детально у всьому разобаться.
Євген: Перша сходинка коштує 4500 грн у Києві, друга - 6500. Ці курси двомісячні, відповідно, сумарно 11 000 грн.
Костянтин: Я проходжу ці заняття 2 або 3 рази на тиждень? Як інтенсивно?
Євген: Заняття проходять по 2 рази на тиждень, зазвичай це два будніх дня з 19:00 до 21:00. По суботах у нас англійська мова. Вона необхідна всім фахівцям, а в IT-спеціальності це необхідність, тому що як тільки виходить нова технологія, вона з'являється на англомовних сайтах. Тому, людина, яка не розуміє англійську, прочитати це не може, не може опанувати нову технологію і може так статися, що на місяці три він просто випадає з ринку.
Костянтин: Отже, 2 рази на тиждень по 2 години, протягом 4 місяців, потім я отримую диплом. Наскільки він «рахується» у Києві, Одесі та Дніпрі?
Євген: Він «рахується» досить добре, десь 10-20% студентів працевлаштовуються безпосередньо у підпорядкуванні їх же викладачів. Тобто викладач сам під себе підбирає молодші кадри, коли веде свій курс. Решта працевлаштовуються в інших компаніях і ми відстежуємо, що протягом 3-6 місяців практично всі, хто хоче — працевлаштовуються.
Костянтин: У вас є багато напрямків у навчанні? Ким я можу бути у вашій школі?
Євген: Програмістом, тестувальником, розробником сайтів і візуалізованих додатків. Незабаром запускається дизайн.
Костянтин: Мені необхідна тільки сума 11 000 грн і вільний час два рази на тиждень по дві години, і щоб залишався час на англійську. Це обов'язково. Потім видається диплом і можливо я сподобаюся викладачам, яких ви самі шукаєте, і вони можуть запропонувати роботу. А взагалі я можу бути фрілансером і заробляти гроші власними силами. Якщо я оплачую гроші і розумію, що це не моє, мені повертається ця сума грошей?
Євген: Так, звичайно. Перший урок безкоштовний. Якщо людина сплачує повністю курс — він входить до вартості курсу. Але якщо людина говорить: «це не моє», - значить вона за це нічого не платить.
Костянтин: Наскільки велика текучка кадрів серед викладачів? Відчитав курс і сказав: «Мені це не подобається, я на роботі IT-фахівцем заробляю більше» і ви знову шукаєте викладачів?
Євген: Текучка певна є, але не через ту причину, яку ви назвали. Такі люди спочатку не йдуть викладати — тому що ми не можемо дозволити заплатити таку зарплату, яку він отримує у себе. Людина йде в першу чергу для того, щоб допомогти іншим, щоб вони заробляли більше. І в другу чергу грає те, що людина вчиться працювати з аудиторією. Тому текучка відбувається в силу інших причин: людина їде працювати на проект за кордон (як от з одним викладачем було) і т.д.
Костянтин: Сьогодні ми розмовляли з Євгеном Толчинським - керівником філії Комп'ютерної школи Hillel, яка представлена в Києві, Одесі та Дніпрі. Говорили про те, що можливо змінити своє життя, було б бажання. Клас є, комп'ютери є, викладачі є — беріть і вчіться. Якщо ви розумієте, що комп'ютерна сфера та IT — це ваше.
Спасибі Вам, Євгене!
Євген: Дякую Вам за запрошення!