Фриланс — це свобода чи пастка?

Фриланс — це свобода чи пастка?

  • 1 березня
  • читати 7 хв
Оксана Томашенко
Оксана Томашенко Content Manager у Hillel IT School

Фриланс — це шлях свободи чи все ж таки пастка? Чи справді можна працювати у зручний час, обирати проєкти до душі й будувати кар’єру без жорсткого графіка? І що стоїть за рішенням вибрати такий формат роботи?

Наша героїня-випускниця Hillel IT School зуміла знайти роботу ще до завершення курсу, знайшовши вакансію в LMS у розділі «Працевлаштування». 20-річна Олександра вже встигла змінити декілька місць роботи, повчитися, перенавчитись і стати фрилансером. Вона хотіла працювати на фрилансі ще до того, як зрозуміла, ким саме хоче бути. Хотіла самостійно будувати свій ритм, працювати тоді, коли я реально продуктивна, і не підлаштовувати все життя під роботу.

Але з професією визначилася не одразу. З дитинства багато малювала, мені подобалося все, що пов’язано з візуалом, формою, деталями. Паралельно завжди тягнуло до комп’ютерів і всього цифрового. Просто довго ці дві частини ніяк не складалися в одну професію.

Після школи пішла вчитися на архітектора і це було дуже корисно. Архітектура дала хорошу базу — творчу, технічну й навіть математичну. Це дуже відчувається зараз у 3D: простір, логіка побудови, увага до деталей, відчуття середовища.

Як затягнуло в 3D

Під час навчання в коледжі Олександра вже трохи стикалася з базовим 3D-моделюванням, але тоді ще не сприймала це як майбутню професію. Їй бракувало саме діджитал-складової — відчуття, що це не просто навичка, а щось живе, сучасне, прикладне.

Своєрідним поштовхом і натхненням став мультсеріал Arcane. Олександра дивилася вже не тільки на сюжет, а на те, як там усе зроблено: середовище, атмосфера, світло, дрібні деталі. І в якийсь момент зловила себе на думці, що мені цікаво не просто дивитися, а розуміти, як це створюють.

До того як зайшла в цю сферу, працювала помічником графічного дизайнера, брала дрібні замовлення по навчанню, та навіть продавцем-консультантом у магазині товарів для творчості, пробувала різне.

Навчання і перша робота

Навчання стало можливим завдяки гранту для внутрішньо переміщених осіб, і це реально було важливо. Олександра пішла на курс 3D-моделювання в Hillel IT School і від самого початку ставилася до цього не як до експерименту, а як до професійного напрямку.

Одне з найкращих рішень, які тоді прийняла, — не чекати моменту, коли я нарешті стане достатньо готовою. А просто почала подаватися на вакансії ще під час навчання. Буквально всюди, де хоча б трохи підходила. Навіть якщо не всі вимоги закривала.

Свою вакансію знайшла у шкільній Hillel LMS у розділі Працевлаштування. Хоча в описі була вказана програма, якою вона зовсім не володіла, все одно вирішила ризикнути й податися. Компанія пішла назустріч і взяла на себе моє навчання, тож мені довелося опановувати софт із нуля прямо під час роботи. Це був інтенсивний досвід у дуже стислі терміни, який став справжньою перевіркою на здатність швидко вчитися під тиском.

Над тестовим Олександра працювала три дні. Це був перший досвід взаємодії з ігровим рушієм — непросто, але неймовірно цікаво. До співбесіди готувалася так само серйозно: завантажувала опис вакансії в ChatGPT і тренувала відповіді на можливі запитання. Це допомогло не стільки «звучати правильно», скільки просто почуватися впевнено й не розгубитися в реальній розмові

Робота в геймдеві

Наразі вже встигла попрацювати в інді-компанії, і їй дуже сподобався цей формат. Тут реально відчувалося, що ти не просто виконуєш окрему задачу, а береш участь у створенні гри.

Займалася створенням інтер’єру приміщення, у якому відбувається безпосередньо гра. Це гра на космічну тематику з перепроходженням рівнів, боротьбою з монстрами й поступовим розкриттям загадки. І дуже подобається, що це робота не просто над картинкою. Це створення середовища, яке має працювати на атмосферу, напругу й досвід гравця.

Що фриланс дає насправді

Найбільший плюс для Олександри — це гнучкість. Вона краще працєю не зранку, а ближче до вечора, тому можливість будувати день під себе для мене дуже цінна.

Але разом із цим є й мінус: дуже легко втратити межу між роботою і життям. Особливо коли працюєш з дому, задачі цікаві, а робочий день ніде формально не закінчується. Іноді ця свобода виглядає вже не так красиво, а як робота майже 24/7.

Олександра каже, що їй ще й трохи легше, бо вона інтроверт. Для неї віддалена робота — це не проблема. Кількох онлайн-зустрічей на тиждень і щоденного спілкування в чатах цілком достатньо.

Що далі

Олександра хоче одного дня потрапити в сильну геймдев-студію і попрацювати над масштабною грою, яка реально захоплює. Не заради статусу, а тому що хочеться бути частиною чогось великого, складного й живого.

І якщо повертатися до головного питання, то фриланс для неї — це і свобода, і пастка одночасно. Свобода — бо може працювати в ритмі, який підходить. Пастка — бо без меж робота дуже швидко займає собою все.

Рекомендуємо публікації по темі