AI-slop проти живого дизайну: як не зробити бренд схожим на нейромережу

AI-slop проти живого дизайну: як не зробити бренд схожим на нейромережу

  • 8 вересня
  • читати 7 хв
Таісія Квітка
Таісія Квітка UX/UI Designer у Ecosoft, Викладач Комп'ютерної школи Hillel.

Ще кілька років тому впізнати зображення, створене AI, було доволі просто. Достатньо було подивитися на руки. Шість пальців, дивна анатомія, текст із неіснуючих літер — і все ставало зрозуміло. Сьогодні пальців уже п'ять. Світло майже ідеальне, шкіра реалістична, інтер'єр виглядає так, ніби над ним працювала хороша продакшн-команда. Композиція правильна, кольори приємні, люди красиві. І все начебто добре. Але іноді я дивлюся на чергове таке зображення і ловлю себе на дуже дивному відчутті, що я це вже бачила.

Не конкретно цю картинку, не цей сайт і не цей бренд. Я бачила це відчуття. І, мабуть, саме воно сьогодні хвилює мене значно більше, ніж нескінченні розмови про те, чи замінить AI дизайнерів. Бо, можливо, ми весь цей час боялися не того. Ми запитували, чи навчиться AI робити як дизайнер, а тепер дизайнерам варто уважніше стежити за тим, щоб самим не почати робити як AI.

У цього інформаційного шуму вже навіть з'явилася назва — AI-slop. Це контент, який можна створювати швидко, багато і майже без зусиль. Він може бути технічно якісним, виглядати професійно, іноді навіть дуже красиво. Але в ньому часто бракує найважливішого — відчуття, що комусь було не все одно, яким буде результат.

ВЛАСНИЙ ДОСВІД

Я сама багато використовую AI у роботі й чудово знаю, наскільки сильним інструментом він може бути. За короткий час можна перевірити ідею, знайти атмосферу, побудувати сцену, протестувати візуальний напрям або створити те, для чого раніше знадобилася б окрема зйомка. Це неймовірна свобода. Але разом із нею з'явилася дуже підступна спокуса — зупинитися на достатньо красивому варіанті.

Я бачу це навіть у власній роботі. AI може видати зображення, яке на перший погляд здається майже ідеальним. Але дивишся довше — і продукт раптом трохи завеликий. Матеріал красивий, але вже не схожий на реальний. Людина усміхається занадто рекламно. Світло бездоганне настільки, що сцена перестає здаватися живою. Або все зроблено правильно, але ти просто відчуваєш: це не наш бренд.

Тому що бренд дуже часто живе саме в таких дрібницях: у тому, яке світло ми обираємо, як показуємо людей, скільки залишаємо повітря, який настрій створюємо, які слова використовуємо, що дозволяємо собі повторювати, а від чого відмовляємося, навіть якщо зараз це модно. Окремо ці рішення можуть здаватися незначними. Разом вони створюють відчуття, за яким бренд можна впізнати ще до того, як побачиш логотип.

Ось тут проходить межа між генерацією та дизайном: AI може створити варіант, а дизайнер має вирішити, чи цей варіант заслуговує залишитися.

ЯК ЗАЛИШАТИСЬ ОРИГІНАЛЬНИМИ

Мені подобається думати, що дизайн узагалі дуже часто народжується саме у відмові. Не тільки в тому, що ми додали, намалювали або згенерували, а в тому, від чого свідомо відмовилися. Можна залишити менш ідеальну фотографію, тому що вона здається чеснішою. Не використовувати трендовий градієнт, тому що він просто не наш. Залишити більше порожнього простору, хоча туди ще легко помістився б один блок. Відмовитися від першої красивої генерації й зробити ще десять спроб, поки не з'явиться саме те відчуття, яке ти шукав. Не тому, що AI не зміг зробити краще, а тому, що ти знаєш, що краще для цього бренду.

І це важлива різниця, бо AI не має наміру зробити всі бренди однаковими. Він взагалі нічого проти нас не задумує. Але якщо дати йому дуже загальне завдання зробити преміально, сучасно, або мінімалістично, то він закономірно рухатиметься до знайомих і безпечних рішень. А якщо ми щоразу погоджуємося на перший результат, поступово отримуємо дивний світ: усе красиво, все професійно та преміально — і майже нічого неможливо згадати через п'ять хвилин.

Оце для мене і є справжня проблема AI-slop. Не погана якість, а відсутність позиції.

СУТЬ КРЕАТИВНОСТІ

Ми звикли думати, що індивідуальність у дизайні — обов'язково щось дивне, нове або революційне. Але я не думаю, що нам потрібно постійно винаходити велосипед. Хороша навігація не повинна ставати незручною заради унікальності. Знайомий патерн не стає поганим тільки тому, що ним користуються тисячі інших продуктів. Живий дизайн не означає зробити не як у всіх. Він означає розуміти, де знайоме рішення допомагає людині, а де починається характер саме твого бренду.

І тут AI, як не дивно, робить професію дизайнера для мене ще цікавішою. Тому що створювати стало легше, а вибирати — складніше. Коли перед тобою не три варіанти, а тридцять, цінність уже не в тому, що ти здатен створити ще один. Вона в тому, що ти здатен сказати: цей — ні. → Цей теж ні. → Красиво, але не про нас. → Технічно чудово, але без характеру. → А ось тут є щось наше.

Рекомендуємо курси по темі

ВИСНОВОК

Раніше дизайнеру потрібно було багато вчитися, щоб створювати. Тепер нам доведеться так само багато вчитися, щоб не погоджуватися на все, що можна створити. І, можливо, саме тому я дедалі рідше хочу запитувати: "Чи видно, що це зробив AI?". Мені значно цікавіше інше: "Чи видно, що це зробили ми?".

Бо якщо після всіх генерацій, референсів, трендів, алгоритмів і нових інструментів у результаті все ще можна впізнати ваш характер — значить, технологія не забрала у вас авторство. Вона просто стала ще одним інструментом у ваших руках.

Рекомендуємо публікації по темі