Мене звати Дмитро, та я брав участь у другому циклі програми Hillel Evo у Дніпрі. Ідєя взяти участь у програмі в мене виникла як мінімум через дві причини: по-перше, хотів прокачати свої скіли, а по-друге, реалізація власного проекта могла стати чудовим плюсом у моєму резюме.
Так вдало склалося, що мій проект розрахунку комунальних платежів пройшов пітчинг ідей, та я став його ідейним натхненником та керівником.
Процес збору команди був не дуже складним: хто хотів, той приєднався. Бажаючих було доволі багато. Спершу в нас у команді було 25 + людей: це і бек (Java), і фронтенд (React / Native JS), і дизайнер, і верстальник. Проблема виникла з тестувальниками та проджект-менеджерами. Функції тестувальників виконував кожний учасник проекту, а обов’язки проджект-менеджеру я брав на себе.
Практично всі технології, задіяні у проекті, обиралися по принципу “о, цьому нас на курсах не вчили, але помацати та спробувати на собі обов’язково потрібно”. Саме тому був обран React для фронта (плюс Material-UI) та Hibernate + Spring Framework для сервера.
Насправді, вибір технологій, які до цього були нам невідомі, призвів до деяких проблем: деякі речі ми використовували неправильно чи нераціонально, що призвело до труднощів при реалізації проекта та розгортанні його на Production-сервері.
Тут можу згадати проблеми з роботою з СУБД MySQL, в результаті чого довелося зупинитися на SQLite, а недостатнє знання Redux та MaterialUI призвело до не дуже красивої поведінки компонентів та інтерфейса. Крім того, у нас було відсутнє чітке технічне завдання: всі завдання створювалися та вирішувалися на льоту, ситуативно.
Однак, незважаючи на всі ці проблеми, при активній допомозі нашого ментора Романа Гизатуліна (чого варто лише о 23:45 “Рома, сервер ліг, що робити?” та вже о 23:55 “Все ок, перезавантажте у репозиторій”) та завдяки ентузіазму решти команди (до остаточної презентації проекта “дожили” 10 людей), проект став досить працездатним, що й визначило перемогу нашої команди.
Крім того, хотілося б відмітити відмінну підтримку, як з боку ментора (Роман взяв на себе весь процес розгортання проекту на Production-сервері), так і з боку Комп’ютерної школи Hillel - саме на її потужностях і розгортаються ці проекти та потім ще дуже довго там живуть, щоб ми могли показати їх потенційним роботодавцям “вживу”, а не тільки сухий код в репозиторії.
І навіть більше - співробітники школи постійно “накидували” у програму людей, які по тим чи іншим причинам не змогли потрапити у команду на початковому етапі відбору. Так у нас в команді через місяць з’явився дизайнер :)
Для всіх тих, хто ще має сумніви, брати участь чи ні у програмі Hillel EVO, можу сказати одне: не продукує баги той, хто нічого не пише.
Купа помилок та набиті гулі в учбовому проекті вам обов’язково знадобляться в подальшій роботі, як знадобилися вони мені.
Участь у проекті Hillel EVO власне мені надала певності, що я щось вмію, та це “щось” цілком може послужити моєю конкурентною перевагою на співбесіді у реальну IT-компанію. У мене так і вийшло :)
