Дівчата в IT. ver. 2.0. Історія успіху Анни Тимофєєвої

Перед тим, як знайшла себе, змінила багато місць роботи. Ще на третьому курсі влаштувалася на місцевий телецентр системним адміністратором. На п'ятому курсі перейшла працювати у Сумське обласне управління земельних ресурсів, займалася автоматизацією системи обліку сертифікатів. Після випуску з університету в 2004 році працювала викладачем СНАУ на курсах інформатики, програмування, паралельно вступила до аспірантури.

Протягом декількох подальших років я жила на два міста: Київ і Суми. У понеділок я вела пари в Сумах, а у вівторок вже сиділа за партою в університеті в Києві. Дійшло до того, що мене вже стали впізнавати провідники. Особливо важко було розриватися між навчанням і маленькою дочкою, якій мама потрібна була цілодобово. Тривати так довго не могло, тому в 2007 році я вирішила осісти у Києві і розіслала резюме по всіх великих IT-компаніях.

Перша співбесіда у мене була в Luxoft. Якщо чесно, я слабо тоді розуміла, чим мені доведеться займатися, але мені допомогло педагогічне минуле — я змогла відповісти на багато питань. І ось мені дали оффер на позицію аналітика. На цій посаді я була недовго, перейшла на відкриту на проекті вакансію QA. У компанії Luxoft я пропрацювала в цілому 4,5 роки. Протягом цього часу довелося багато чому вчитися. Перший рік я пам'ятаю як суцільний потік інформації: основи тестування, UML, Jira, Bugs, test cases — ці слова були дивними для мене перший час. Дякую моїм колегам, які мене терпляче вчили базовим знанням. Потім мене стали відпускати в так би мовити «вільне плавання»: давати важливі для клієнта завдання, писати проектну документацію, готувати регресійний скоуп.

У якийсь момент я зрозуміла, що більше не можу займатися банківськими системами, та й захотілося робити щось більше. Тоді мені запропонували вакансію в компанії StrikeAd. Це були півтора року просто шаленого досвіду, я займалася всім: починаючи мокапами і Use Cases і закінчуючи побудовою процесів автоматизації на проекті. Чесно кажучи, такого драйву як в цій компанії у мене не було ні до, ні після. І знову ж таки доводилося багато вчитися. Я освоїла предметну область самої аплікації, автоматизацію, інший принцип регрешн кейсів, нереляційні бази даних (про них я взагалі до цього тільки чула). Скільки безсонних ночей я провела за літературою, вебінари, майстер-класами та тренінгами.

Потім був короткий проект у Luxoft, а після мені запропонували вакансію Lead у SoftServe. Мабуть, мені щастить на «живі» проекти, де все змінюється зі швидкістю світла, і цього разу мені попався саме такий. Налагодження автоматизації та комунікації з клієнтом, оптимізація тестування — все це вимагало ресурсів. І знову, там, де не вистачало знань, мені знадобилися тренінги, конференції, вебінари, статті. Щоб проект був конкурентоспроможним, доводиться постійно шукати нові цікаві ідеї для поліпшення якості тестування, збільшення швидкості і оптимізації ресурсів. Тепер у мене, напевно, найбільша колекція записів онлайн-конференцій, курсів і електронних матеріалів.

Іноді мені здається, що зараз я вчуся більше, ніж в школі чи університеті. Але треба розуміти, що IT сфера має на увазі постійний розвиток, знання нових технологій, спілкування з колегами і самонавчання. Що стосується гендерних забобонів, тут я абсолютно чітко можу сказати, що жіноча стать в IT слабкою не є, і моя історія пряме тому підтвердження. Все залежить від цілеспрямованості людини і бажання вчитися. А ще потрібна дуже чітка мотивація, але це вже зовсім інша історія;)